КЗ ЗДО "Сонечко" Миколаївської сільської ради








Сторінка фізінструктора

Дошкільник п'ятирічного віку свідомо ставиться до власного здоров'я, починає обирати еталони для наслідування. Завдяки цьому формування основ здорового способу життя стає ак­туальним. Зростає роль дослідно-експериментальної діяльності, дитина прагне переконатися в достовірності отриманої від дорослих інформації, що стосується її фізичного "Я". Завершується формування та окостеніння скелету; збільшується довжина рук та ніг, зростають їхні силові по­казники; формується постава. Удосконалюються основні нервові процеси (рухливість, урівноваженість, стійкість), проте здатність до інтенсивної та довготривалої діяльності ще не висока — малюк швидко втомлюється (фізично та психічно), що передбачає необхідність зміни інтенсивності різних видів діяльності та рухів. Рухова активність старшого дошкільника висока, але порівняно з попереднім віком стає більш цілеспрямованою, такою, що відповідає індивідуальним можливостям дитини, її досвіду, інтересам, особистісним домаганням. У виборі рухів: хлопчики віддають перевагу швидкісно- силовим вправам (стрибкам, метанню, бігу), дівчатка — вправам, що потребують координації рухів, чіткості виконання (на рівновагу, різним видам стрибання (скакалка, "класики" тощо). Силові показники дітей обох статей мо­жуть бути однаковими, і дорослому слід рахуватися з вибором дитини, її схильністю до певних видів рухових дій.У старшого дошкільника встановлюється властива дорослій людині координація рухів різних м'язових груп. Ди­тина починає розуміти залежність результату від якості виконання структурних елементів руху. Набуває значення аналіз результатів діяльності, порівняння, оцінка. За рахунок розвитку фізичних якостей (сили, гнучкості, спритності, швидкості, окоміру) в рухах з'являється легкість та узгодженість, набутий руховий досвід доцільно застосовують у різних видах діяльності. Усвідомлюючи власні можливості, дитина здатна для досягнення кращих результатів виявляти старанність, наполегливість.Старший дошкільник не лише знає правила безпечної поведінки та здорового способу життя, а й самостійно дотримується їх. Він здатен зрозуміти зв'язок між станом власного здоров'я та способом життя, проаналізувати й пояснити причини змін у стані свого здоров'я природними чинниками, що впливають на нього, може самостійно визначити необхідність провітрювання, прибирання помешкання, утримання його та власного тіла в чистоті.